📚 Що таке читацький клуб
Читацький клуб у Бібліотеці Сковороди – це простір соціальної взаємодії, в якому небайдужі до книги люди збираються для обговорення літературних творів. 
Долучаються до нашого клубу з різних причин. Дехто зацікавився анонсом, прочитав твір (давно або щойно), і прагне поділитися своїми враженнями. Дехто тільки-но розпочав читати обрану книгу і вже має перші спостереження. Дехто “прийшов на автора, про якого багато чув”, щоб зрозуміти, чи варта книга часу, витраченого на читання. Дехто приходить, щоб просто побути серед людей і не залишатися на самоті.
У 2025 році клубні зустрічі відбувалися раз на місяць, у четвергове надвечір’я, та збирали людей різного читацького досвіду, віку й фаху. Різниця у світоглядах збагачує обговорення, тож ми завзято обговорювали різножанрові книжки українських та зарубіжних авторів, переважно сучасних. Модерує дискусії Тетяна Яровицина, головна бібліотекарка з організації масових заходів Бібліотеки Сковороди, письменниця, редакторка.
📚 Як це працює
На перший погляд може здатися, що книжка (певного жанру чи автора) “збирає” людей, які хотіли б про неї поговорити з іншими. Насправді ж цьому передує ґрунтовна робота: вивчення новинок на книжковому ринку, читацького попиту на нашому абонементі й порад досвідчених читачів, серед яких і відвідувачі, і бібліотекарі.
Бібліотекарі активно залучають людей з різним читацьким і життєвим досвідом, кожен з яких може висловитися й бути почутим, створюють психологічно безпечне середовище для спілкування на рівних та скеровують процес так, щоб навіть полярні думки не шкодили діалогу, а збагачували його.
На клубі зазвичай ми аналізуємо зміст книги, ідеї, її актуальність (теми та проблеми, які порушує автор та резонанс із сьогоденням) та які враження й асоціації залишаються після її прочитання. Учасники клубу – це зовсім не якість умовні “експерти”, а звичайні читачі. Важливо, як прочитана, почута чи інтерпретована кимось книжкова історія відгукується саме їм. І в жодному разі ми не ставимо мети похвалити або покритикувати книгу чи автора.
Так чи інакше, читання й обговорення книжок у колі підтримки й довіри допомагає зберігати внутрішню рівновагу. Разом з учасниками ми добираємо книжки для дискусій, розширюємо горизонти знань, поглиблюємо розуміння історії та причинно-наслідкових зв’язків між минулим і сьогоденням.
📚 Книжка як інструмент взаємодії
Першим приводом для розмови стає сюжет книги, адже кожен із читачів читає “свою книгу” і накладає на неї власний досвід. Читаючи й обговорюючи книжку з іншими, люди отримують доступ до власних переживань, спогадів, відчуттів, асоціацій, можуть висловитися та почути альтернативні точки зору й завдяки цьому побачити текст глибше й ширше. Така форма діалогу сприяє обговоренню важливих і болючих життєвих питань через метафоричний або вигаданий сюжет.
Учасники з великим зацікавленням аналізують розвиток історії, мотивацію героїв, їхні стосунки та психологічні особливості; дискутують про соціальні, культурні чи політичні питання, які порушує книга; озвучують враження, викликані книгою, емоції, асоціації, спогади; мають потребу у валідації емоцій, присутніх у творі загалом чи пов’язаних із конкретними моментами; проводять паралелі з реальністю: як сюжет перегукується з сучасними подіями чи власним життям.
Тут не існує правильних чи неправильних думок. Будь-яка думка може наштовхнути людину на нові відкриття і допомогти їй вирішити власні внутрішні конфлікти або складні життєві ситуації.
📚 Які навички розвиває читацький клуб
Це тільки здається, що люди прийшли, поговорили та й розійшлися – кожен із тією думкою, з якою прийшов. Але ні, за професійної фасилітації це працює інакше. Читацькі клуби розвивають цілу низку важливих особистісних та суспільних навичок. Ось десятка найочевидніших:
- Уміння слухати й чути інших.
- Можливість відкрито й без страху озвучувати власну думку.
- Здатність дискутувати без конфліктів.
- Розвиток критичного мислення та осмислення сенсів.
- Спільне перепрочитання книжок та обмін думками.
- Проживання власних потреб і життєвих ситуацій через сюжети книжок.
- Соціальна взаємодія та формування спільноти однодумців.
- Згуртування громади та вироблення спільних цінностей.
- Формування відносин і створення спільнот.
- Підтримка одне одного у складні часи.
📚 Порозуміння через дискусію
Збираючись разом, ми ніби перечитуємо книгу заново, бо різним людям властиво помічати різні речі й робити різні акценти. Практика колективного осмислення тексту без ризику особистих конфліктів розширює горизонти світосприйняття, а якісне спілкування в стінах бібліотеки впливає на якість життя людини і громади.
Люди навчаються нових поведінкових практик: здатності обговорювати складні питання без образ, екологічно доносити власну думку, чути іншу точку зору, приймати різність позицій.
Дискусії допомагають побачити різні перспективи й аналізувати їх. Спершу в незнайомій атмосфері це дається непросто. Та з часом учасники стають відвертішими, зростає залученість, формується довіра.
Таким чином читацький клуб пропонує альтернативу звичному (завченому) способу мислення і комунікації та сприяє формуванню спільнот, які повертаються до бібліотеки і за книжкою, і за досвідом спілкування.
📚 Чому ми це робимо
Читацький клуб — чудовий спосіб зробити книжку ближчою та доступнішою. Новий читач зацікавлюється книгою, підвищує власну обізнаність та читацьку культуру завдяки спілкуванню, отримує вільний і безоплатний доступ до книжок. А поради досвідченіших читачів, судження яких викликають довіру, можуть полегшити вибір автора чи жанру.
Для бібліотек читацький клуб – також хороший спосіб популяризації українськомовних видань і підвищення фахової обізнаності про новинки та книжки, що мають попит. Зміцнення ролі бібліотеки як соціального простору — місця, де людина може знайти підтримку, нові сенси й відчуття приналежності.
Людиноцентричний підхід та внесок бібліотекарів у розбудову читацької спільноти полегшують долучення до клубу й мають бібліотерапевтичний ефект, особливо в час війни. Бібліотека перетворюється на середовище підтримки, інклюзії та культурної згуртованості.
Для суспільства це також важливо. Регулярні зустрічі створюють простір, де люди вчаться слухати й приймати різні погляди, вибудовують мережі взаємодії. Клуби допомагають знайти нову спільноту людям, які змінили місце проживання. Участь у клубах також розвиває навички співпраці та відповідальності, сприяє формуванню освіченої нації.
Таким чином, читацький клуб стає виграшним форматом для всіх: читач отримує новий досвід і доступ до книжок, бібліотека – живу спільноту, яка зростає навколо неї. Зрештою, читацькі клуби стають лабораторіями демократії: вони тренують навички і культуру діалогу, формують довіру й згуртовують громаду навколо спільних цінностей.
📚 Правила Клубу:
З 2026 року Читацький клуб на Освіти збирається раз на два місяці, в останню неділю місяця, о 12:00. Якщо ж на цю неділю припадає санітарний день (останній день місяця), то дата проведення коригується відповідним чином.
Зазвичай наші дискусії відбуваються у форматі модерованого обговорення, під час якого ведучий ставить запитання та спрямовує дискусію. Глибшому розумінню твору сприяють комплементарна частина, критична частина та вільна розмова. Учасникам украй важливо ділитися не тільки враженнями від твору, а й власними асоціаціями та спогадами, тож ми виділяємо час і на це.
Іноді ми запрошуємо експертів-літературознавців або й авторів книжок, щоб навчитися чогось нового й урізноманітнити події.
У заключній частині обговорення учасники за бажання можуть зіставити різні твори певного автора або книги на схожу тему та поділитися пропозиціями щодо книжки для наступного читацького клубу. Ми склали певний список очікування, з якого легко вибрати книжку, зарезервувати її, та намагаємося вчасно випустити анонс наступного клубу, щоб учасники мали якомога більше часу прочитати книгу.
📚 Результати за 2025 рік
У 2025 році Бібліотека Сковороди провела 10 читацьких клубів, на яких обговорювали книжки українських та зарубіжних авторів, переважно сучасні. Жанри були різними — від нонфікшну, мотиваційної літератури й документальних свідчень до соціальних, історичних, психологічних романів та романів-спогадів.
Серед них – “Драбина” Євгенії Кузнєцової, “Жизель і мир” Олени Маляренко, “Прийняття” Ганни Крицької, “Бунт проти імперії” Радомира Мокрика, “Клавка” Марини Гримич, “Танґо смерті” Юрія Винничука, а також “Людей любити, речі використовувати. Іншої ради нема” Джошуа Філдс Мільбьорн, Райан Нікодемус (США), “Освічена” Тари Вестовер (США), “Часосховище” Ґеорґі Ґосподінова (Болгарія), “Чоловік на ім’я Уве” Фредріка Бакмана (Швеція).
Клуби відбувалися кожного останнього четверга місяця, о 16.00 та збирали людей різного читацького досвіду, віку та фаху. Більше про це можна прочитати в підсумковій публікації 2025 року та у нашому блозі ПРОчитання & бібліотеку.
