У ніч з 5 на 6 червня внаслідок дронової атаки було пошкоджено Центральну районну бібліотеку імені Григорія Сковороди. Наш фасад посічено, вибито вікна, зірвано двері, пошкоджено вхідну зону та інтер’єр.
Вибух зруйнував кілька поверхів будинку на вул. Освіти, 14а, де розташована бібліотека. Багато квартир зазнали руйнувань.
Висловлюємо щирі співчуття потерпілим. У приміщенні бібліотеки облаштовано штаб допомоги постраждалим. Триває ліквідація наслідків. Рятувальники, місцева влада, комунальники, волонтери та багато небайдужих працюють разом — злагоджено й дружно!
Бібліотека зранена, але жива! І хоч навколо уламки – ми є. І, що для нас теж важливо — вціліли книги! Ми не здаємося і продовжуємо працювати у звичному режимі!
💛 Багато хто з вас запитував “як допомогти?”
Банку на відновлення бібліотеки створив наш помічник програміст Андрій Кобилін. Номер карти монобанки: 4441 1111 2033 7617
Маємо також “конверт” у Приватбанку. Відгукнулася Ірина Лівобережна, наша читачка. Номер карти “конверта”: 5168 7521 3607 8766
🙏 Щиро дякуємо всім за кожну гривню! Сердечно дякуємо всім за підтримку! За те, що ви поруч. За те, що серед жахіття і сліз відчаю ми відчули, що ми не самі!
Шведське фахове видання “Biblioteksbladet” про Бібліотеку Сковороди
Україна багата на відданих друзів, які приходять на допомогу у скруті. У ніч з 5 на 6 червня нашу бібліотеку було пошкоджено. А вдень Торд Ерікссон, головний редактор шведського видання “Biblioteksbladet”, написав нам, вболіваючи, як ми, чи всі живі й цілі. І вже невдовзі вийшла стаття про пошкодження бібліотеки й наше попереднє знайомство, якою ми хочемо поділитися.
Тут подамо лише кілька тез. Більше читайте в статті, скориставшись функцією перекладу українською:
На початку квітня я провів трохи більше тижня в Україні з Ларсом Ільшаммаром та фотографом Оке Еріксоном. Ми провели день у публічній бібліотеці в Солом’янському районі… Це була звичайна середа, якраз перед Великоднем… В одній кімнаті група дітей та дорослих сиділи та розписували великодні яйця, за майже тисячолітньою українською традицією писанки, забороненою за радянських часів… У другій кімнаті сиділа група чоловіків і жінок, які відточували свою українську мову, – внутрішньо переміщені особи, змушені покинути свої домівки, рятуючись від російської окупації… Солом’янська бібліотека затрималася в моїх думках. Суть публічної бібліотеки як ідеї рідко була такою чіткою, як там…
Російський державний терор дістався аж до будівлі, де розташована бібліотека. Частково зруйнований і вкритий кіптявою фасад був зображений на фотографіях у кількох шведських газетах. Внизу, поза кадром, вікна бібліотеки були розбиті, вхід зруйнований, а інтер’єр вкритий осколками скла.
А далі – просто неймовірна історія, наскільки світ тісний. Під час тижневого перебування наших шведських друзів в Україні їхнім перекладачем і гідом був доцент юридичного факультету Київського університету, який спеціалізується на конституційному праві – Олександр Москалюк, і який, складно повірити, але це так! – живе у будинку, в якому розташована наша бібліотека. Про це ми б ми може й не дізналися, аби не спільна біда.
Я отримав голосове повідомлення від Олександра Москалюка…. Вікна квартири вибило, Саша, на щастя, відбувся лише кількома пораненнями…”
Залишити відповідь